Що таке клептоманія: коли крадіжка — не злочин, а симптом
Уявіть собі: жінка середнього віку, доглянута, з вищою освітою, двома дітьми та стабільною роботою. Вона заходить до супермаркету, кладе в кошик кілька продуктів, а потім — непомітно ховає в сумку шоколадку. Вона не голодна. І не бідна. Вона не хоче цієї шоколадки. Але не може не взяти її. Це не про жадібність. Це — клептоманія.
Клептоманія: визначення і суть
Клептоманія — це психічний розлад, що належить до групи імпульс-контрольних порушень. Людина з клептоманією відчуває нав’язливе бажання щось украсти, навіть якщо їй це не потрібно. Це не про вигоду. Це про внутрішній конфлікт, який розряджається через акт крадіжки.
Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-11), клептоманія визначається як «повторювані епізоди крадіжки предметів, які не мають особистої або фінансової цінності для особи, що краде». Людина зазвичай усвідомлює, що чинить неправильно, і часто відчуває сором або провину після вчинку. Але це не зупиняє її наступного разу.
Хто ховається за діагнозом?
Клептоманія — рідкісний розлад. За даними Американської психіатричної асоціації, вона зустрічається приблизно у 0,3–0,6% населення. Але ці цифри можуть бути заниженими: багато хто не звертається по допомогу через страх осуду або юридичних наслідків.
Цікаво, що клептоманія частіше зустрічається у жінок. Причини цього — не до кінця зрозумілі. Можливо, це пов’язано з гормональними або соціальними чинниками. Часто розлад починається в підлітковому або юнацькому віці, але може проявитися і пізніше.
Що відчуває клептоман?
Клептоманія — це не просто «звичка красти». Це складний емоційний процес. Людина зазвичай проходить кілька етапів:
- Наростаюче напруження або тривога перед крадіжкою.
- Почуття полегшення або навіть ейфорії під час вчинку.
- Сором, провина, страх після крадіжки.
Цей цикл може повторюватися знову і знову. І що важливо — клептоман не завжди може пояснити, чому він це робить. Це не про логіку. Це про імпульс, який сильніший за волю.
Причини клептоманії: що стоїть за імпульсом?
Науковці досі не мають єдиної відповіді на питання, чому виникає клептоманія. Але є кілька гіпотез:
- Порушення в роботі дофамінової системи мозку. Дофамін — це нейромедіатор, який відповідає за відчуття задоволення. У клептоманів крадіжка може викликати викид дофаміну, що підсилює бажання повторити дію.
- Зв’язок із іншими психічними розладами. Часто клептоманія супроводжується депресією, тривожними розладами, обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) або розладами харчової поведінки.
- Психологічні травми. У деяких випадках клептоманія може бути способом несвідомого вираження внутрішнього болю або протесту.
Це не означає, що кожен, хто щось украв, — клептоман. Але якщо крадіжки повторюються, не мають логічного пояснення і супроводжуються емоційним дискомфортом — це вже привід звернутися до фахівця.
Клептоманія і закон: де межа між злочином і хворобою?
Одна з найскладніших тем — юридичний аспект. У більшості країн клептоманія не звільняє від відповідальності за крадіжку. Але в окремих випадках суд може врахувати психіатричний діагноз як пом’якшувальну обставину.
У США, наприклад, клептоманію іноді визнають підставою для направлення на примусове лікування замість тюремного ув’язнення. В Україні ж подібна практика поки що не є системною. І це створює серйозну етичну дилему: як відрізнити клептомана від звичайного злодія?
Як лікують клептоманію?
Лікування клептоманії — це завжди індивідуальний процес. Найефективніший підхід — комплексний. Він може включати:
- Психотерапію. Найчастіше використовують когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), яка допомагає виявити тригери та змінити деструктивні моделі поведінки.
- Медикаментозне лікування. Іноді призначають антидепресанти (особливо інгібітори зворотного захоплення серотоніну), стабілізатори настрою або антипсихотики.
- Групову терапію або підтримку. Спілкування з іншими людьми, які мають подібний досвід, може бути дуже цінним.
Важливо розуміти: клептоманія — це не вирок. Це розлад, який піддається корекції. Але для цього потрібна не лише допомога фахівців, а й готовність самої людини працювати над собою.
Клептоманія в культурі та суспільстві
Клептоманія часто стає темою для фільмів, книг і навіть модних показів. Вона романтизується, зображується як щось ексцентричне або навіть сексуальне.
Згадайте героїню Вайнони Райдер у фільмі «Крадійка» або скандал із самою акторкою, яку звинувачували в крадіжці з магазину. Але за цими історіями — реальні люди, які страждають.
Суспільство часто не розуміє клептоманів. Їх засуджують, висміюють, таврують. Але замість осуду варто спробувати зрозуміти. Бо за кожною крадіжкою може стояти не злочин, а крик про допомогу.
