- Шрінкфляція: коли ціна залишається, а упаковка стає менше
- Походження та механізм: як працює шрінкфляція
- Типові приклади шрінкфляції в повсякденному житті
- Психологія і маркетинг: чому ми не помічаємо
- Шрінкфляція vs. інфляція: у чому різниця
- Як споживачеві реагувати: свідомість і уважність
- Етичний і економічний вимір: хто винен і що далі
Шрінкфляція: коли ціна залишається, а упаковка стає менше
Що таке шрінкфляція або даунсайзинг? Це коли продукт зменшується в розмірах, але його ціна залишається незмінною або навіть зростає. Така ситуація знайома багатьом: ви купуєте улюблений шоколад, але з часом в упаковці лишень 85 г замість 100. Чи траплялось бачити, як ваша улюблена пачка чипсів поступово стає все тоншою? Ось це і є шрінкфляція – стратегія, за якою виробники реагують на інфляцію, зберігаючи свої прибутки не через підвищення цін, а завдяки зменшенню величини продукту.
З першого погляду може здатися, що це незначна зміна, але вона може вплинути на наші звички, витрати і навіть довіру до брендів.
Походження та механізм: як працює шрінкфляція
Шрінкфляція, як феномен, своїм корінням сягає США середини ХХ сторіччя, але її актуальність зросла після фінансової кризи 2008 року. У 2020-х шрінкфляція досягла свого піку, коли пандемія і війна підвищили тиск інфляції у всьому світі, зокрема і в Україні.
Виробники не ризикують відверто піднімати ціни, щоб не втратити споживачів, особливо на масові товари, як цукор, масло, печиво чи йогурт. Замість цього вони роблять хитрощі: зменшують кількість продукту в упаковці, не змінюючи зовнішній вигляд. Щоб розгледіти зміни, потрібно уважно читати етикетки – лише там малим шрифтом може бути вказана нова, вже зменшена вага.
Типові приклади шрінкфляції в повсякденному житті
Шрінкфляція – це не абстрактна теорія, а те, що ми стикаємось у повсякденному житті. Найбільше вона помітна у товарах широкого вжитку:
- Шоколад: від 100 г до 85 г, а ціна непомітно зростає
- Миючі засоби: зменшення мілілітрів при збереженні форми пляшки
- Йогурти та сири: зменшення ваги, а не об’єму
- Рулони туалетного паперу: зменшена кількість аркушів
- Кава: фасування по 400 г замість 500 г
Ці зміни стають вочевидь, коли ви помічаєте, що витрати на той самий продукт ростуть, хоча купуєте його, здається, так само часто.
Психологія і маркетинг: чому ми не помічаємо
Чому ми не помічаємо, що упаковка стала легшою? Маркетологи освоїли цей прийом, знаючи, що для споживача головним залишається ціна, а не вага. Людина зазвичай запам’ятовує, скільки вона витрачає на продукт в гривнях, а не кількість грамів у ньому. Використовуючи форму упаковки, бренди вміло створюють ілюзію, що нічого не змінилось – товсті стінки, вигнута форма або просто «подушечки» з повітря дають відчуття об’єму.
Шрінкфляція vs. інфляція: у чому різниця
Інфляція означає загальне зростання цін на ринку, і вона відображається в офіційній статистиці. Шрінкфляція ж діє на більш підсвідомому рівні – зменшуючи кількість товару за ту ж ціну. Це не відображено в інфляційних індексах, хоча споживачі це відчувають інтенсивно. Таке «невидиме» подорожчання й далі приховується під фасадом стабільності, хоча, насправді, все зовсім не так.
Як споживачеві реагувати: свідомість і уважність
Шрінкфляція – це виклик, що ставить перед нами життя, але не варто зневірятись. Перше, що можна зробити – це стати більш уважним до деталей. Читайте етикетки, порівнюйте вагу або об’єм товарів, використовуй мірки на 100 г або мілілітрів для порівняння. Не зупиняйтесь лише на загальній ціні – обрана кількість/ціна може багато розповісти.
По-друге, варто підтримувати бренди, які відверто говорять про зміни. Чесність викликає довіру, якщо ваш улюблений бренд прозоро інформує про зміну фасування – це варто оцінити.
І по-третє, розрахункова та стратегічна покупка допоможе вам управляти коштами. Купуйте більші упаковки, якщо це вигідно, зверніть увагу на акційні пропозиції чи пропозиції знижок. Раціональне споживання – це не лише економія грошей, а і збереження часу.
Етичний і економічний вимір: хто винен і що далі
Чи можна звинуватити виробника в шрінкфляції? Формально – ні, вони адаптуються до ринкових умов, де собівартість зростає, логістика ускладнена, а зарплати підвищуються. Однак, це також питання стосунків. Якщо відчуття обману охоплює споживача, він може втратити довіру і лояльність до бренду.
І з іншого боку, відповідальність лишається і на державних інституціях. У деяких країнах вже розглядають варіанти зобов’язати виробників вказувати на зміну упаковки більш помітно, зрозуміло для покупця. У той час як інші держави впроваджують індикатори «старого об’єму», які дозволяють порівнювати.
