Тости до різних застіль

Жила-була дівчина незрівнянної краси, але в неї не було ні чоловіка, ні нареченого. Справа в тому, що поряд з нею жив мудрець, і він сказав: –

На Кавказі є повір’я, що час, проведений з друзями, не зараховується до віку. Тож вип’ємо за друзів, які зберігають нашу молодість!

Як сказав Шота Руставелі: “Що ти сховав, Те пропало. Що ти віддав, те – твоє!”. Давайте віддавати один одному тепло душі! За вас, любі!

Був у батьків єдиний син. Він весело жив, був щасливий. Стіл ломився, коли він запрошував друзів. І ось одного разу він зустрів прекрасну дівчину і вирішив одружитися.

Високо в горах Кахетії жив орел із орлицею і маленькими орлятами. Якось, повертаючись з полювання вирішив орел випробувати свою орлицю, перевірити, наскільки

Зліпив Бог із глини людини, і залишився в нього невеликий шматочок глини. – Що тобі зліпити, людино? – спитав Бог. Чоловік подумав-подумав, і попросив: –

Китайська мудрість каже: “Ті хто не відчуває сорому вже не люди”. Засоромимося і вип’ємо за цю китайську мудрість!

Приходить юнак до вчителя і просить, щоб той навчив його жити. Вчитель каже: – Добре. Іди на цвинтар і облай усіх, хто там лежить.

Якось до мудреця прийшли двоє людей, щоб він допоміг їм вирішити суперечку. Мудрець уважно вислухав одного з них і сказав: – Так, ти абсолютно правий!

Один розумний чоловік сказав: “Ніщо так не скорочує життя… як відстань між тостами”. Давайте вип’ємо за те, щоб ми жили якнайдовше!