Uncategorized

Високо в горах, де небо таке прозоре, що навіть удень видно зірки, а повітря таке чисте, що його можна пити як божественну амброзію, жив один молодий юнак.

Якось одного мудрого гірського старця запитали: «Чому людина не літає, як птах?». На що мудрець відповів: «Кожен літає по своєму, думки – найкращі крила для людини!

Дочка мала два яблука, мати попросила одне дати їй. А дочка взяла і обоє надкусила… Мати вже подумала, що її дочка зовсім не любить.

У далекі часи, високо в горах, жив-був один багатий чоловік. Був він багатий завдяки своїй череді овець яких він пестив і плекав як рідних дітей.

У горах жила людина. Почався сильний ураган, до нього постукали троє мандрівників. Вони попросили ночівлю. Але будинок був маленький, і помістився б лише

Високо в горах, де небо обіймається з вершинами гір, жив великий мудрець. Його мудрість була така велика і відома, що радитися з ним приходили найголовніші

Один дуже сильний і гордий джигіт був настільки гордий, що ніколи не брав допомоги ні від кого. І ось одного разу він йшов пізно додому, оступився, упав і зламав ногу.

Якось два молоді джигіти посперечалися, які жінки красивіші. Один стверджував, що брюнетки. Інший вважав, що білявки. Вони вирішили запитати у старійшини.

Чим довше витримане вино, тим воно насиченіше і багатше на смак. Давайте ж вип’ємо за те, щоб і наше життя з роками ставало ще кращим. Давайте жити зі смаком!

Високо-високо в горах жив баранець. І найбільше у світі він хотів так само, як птах, злітати в небо і бачити всю красу гірської природи з висоти пташиного польоту.