Uncategorized

Якось Ілліко підійшов до швидкої гірської річки. Не перейти її вбрід, не переплисти. Але шлях його, як не крути, лежав через непокірний потік.

Вип’ємо за мудрість кавказьких людей, за красу кавказьких жінок, за силу кавказьких чоловіків, за любов до людей похилого віку та дітей.

Жив в одному селі, що біля підніжжя скель та крутого повороту річки один хлопець. І все в нього було добре, він був здоровим і сильним, та й розум був неабиякий.

В одному гірському аулі жила чудова дівчина. Часто вона спостерігала за польотом орла в небі і їй захотілося приручити цього гордого птаха.

Не відав світ ще такої доброї людини. Ця людина мала велику череду баранів, роботу та багатство. І в одну мить склалися так всі обставини, що втратила вона всього.

Молодий кавказець повів дівчину в кіно. І яке кіно без поцілунків. Ззаду сиділа жінка похилого віку, яка зробила зауваження: — Чи могли б ви цілуватися

Гірською дорогою йшли три незнайомі один з одним грузини. Раптом почався каменепад, і дивом усі мандрівники вціліли. Тож вип’ємо за те, щоб провидіння

За синім туманом, за чорними горами мила дівчина жила. Завжди сумувала, що вона одна. Запитала вона свого батька: де ж принц мій на білому коні?

Маленький хлопчик Ашот вечорами любив, відкривши рот від захоплення, дивитись на зоряне небо. Після цього він йшов до бабусі і питав: «чому зірки світяться?

Які ж красиві і величні ці Кавказькі гори. А яке там повітря, таке почуття, що тільки там можна дихати на повні груди. Скільки прекрасних історій пов’