Зміст
- Що таке грижа і чому вона виникає?
- Пупкова грижа у цуценят: найпоширеніша проблема
- Інші типи гриж: зона ризику
- Симптоми: коли час бити на сполох
- Діагностика та лікування
Головні причини:
- Генетика: Понад 90% гриж є вродженими. Цуценята вже народжуються зі слабкими м’язовими кільцями, які не закрилися належним чином.
- Травми: Сильний удар (наприклад, ДТП) або різкий стрибок може спровокувати розрив тканин, через який випадуть органи.
Попередній
Наступний
1 з 1
Коли пупкова грижа у цуценят є маленькою, вона виглядає як м’яка кулька на животі, що зникає при натисканні. Це відбувається через те, що кільце, через яке проходила пуповина, не закрилося після народження.
- Безпечна: Якщо грижа м’яка, безболісна і легко вправляється назад — за нею просто спостерігають. Часто її усувають під час планової стерилізації.
- Небезпечна: Якщо пупок у собак стає твердим, гарячим, болючим або змінює колір — це ознака защемлення. Це екстрена ситуація!
Крім пупкової, існують інші види гриж, які можуть з’явитися у собак будь-якого віку:
- Пахова грижа: Виникає на внутрішній стороні стегна, в місці з’єднання лапи з тілом. Небезпечна тим, що туди може випасти петля кишківника, сечовий міхур або матка (у вагітних сук). Це смертельно небезпечно.
- Промежинна грижа: Проблема некастрованих псів старше 5 років. Ослаблені м’язи тазу розходяться, і органи черевної порожнини зміщуються в зону біля ануса. В зоні ризику — боксери, коргі, коллі.
- Діафрагмальна грижа: Найскладніший тип. Через отвір у діафрагмі шлунок або печінка переміщуються в грудну клітку, тиснуть на легені і заважають собаці дихати. Буває вродженою або набутою після сильних ударів.
Іноді грижу видно неозброєним оком (випинання), а іноді вона ховається всередині. Зверніть увагу на такі ознаки:
- М’яка або тверда “гуля”: На животі, в паху або біля хвоста.
- Блювання та відмова від їжі: Ознака того, що защемлений кишківник.
- Біль: Собака не дає торкатися до живота, горбиться.
- Задишка: Особливо при діафрагмальній грижі.
- Проблеми з туалетом: Запор або неможливість помочитися.
Попередній
Наступний
1 з 1
Пам’ятайте: грижа у собак не проходить сама по собі (за винятком крихітних пупкових гриж у зовсім малих цуценят, які можуть затягнутися до 6 місяців). Собака не може “перерости” цю проблему.
Діагностика включає:
- Пальпацію (огляд руками);
- Рентген або УЗД (щоб побачити, які саме органи потрапили в пастку).
Лікування: Єдиний надійний метод — хірургічне втручання. Хірург повертає органи на місце і зшиває м’язові ворота. Якщо ви плануєте стерилізацію, лікарі рекомендують поєднати ці дві процедури (видалення грижі + кастрація), щоб давати наркоз лише один раз.
Не ігноруйте дивні ущільнення на тілі улюбленця. Вчасна операція — це проста процедура, тоді як лікування защемленої грижі — це складна боротьба за життя.
