Коли власник помічає, що у кота почервоніли очі або з’явилися виділення, перша думка — “продуло” або “потрапив пил”. Проте часто за цими, здавалося б, безневинними симптомами ховається підступна інфекція. Хламідіоз у котів — це поширене інфекційне захворювання, яке вражає переважно слизові оболонки очей та дихальних шляхів.
Без належного лікування ця хвороба може перерости в хронічну форму, викликати серйозні ускладнення та навіть передаватися іншим членам сім’ї. У цій статті ми детально розберемо, як розпізнати ворога, чим він небезпечний і як правильно його лікувати.
Зміст
- Що таке хламідіоз і хто в зоні ризику?
- Симптоми: як відрізнити хламідіоз від звичайної застуди?
- Шляхи передачі: як заражаються коти?
- Діагностика та лікування
Що таке хламідіоз і хто в зоні ризику?
Збудником захворювання є внутрішньоклітинна бактерія Chlamydia felis. Вона унікальна тим, що поводиться подібно до вірусу: живе і розмножується виключно всередині клітин господаря, руйнуючи їх.
Хоча захворіти може будь-який кіт, у групі найвищого ризику знаходяться:
- Кошенята: У віці від 5 тижнів до 9 місяців імунітет ще не сформований повністю.
- Тварини у скупченнях: Притулки, розплідники, готелі для тварин — ідеальні місця для поширення бактерії.
- Вуличні коти та домашні улюбленці на самовигулі.
Симптоми: як відрізнити хламідіоз від звичайної застуди?
Головна мішень хламідіозу — це очі. На відміну від каліцівірозу чи герпесвірусу, які викликають сильне чхання та виразки в роті, хламідіоз у котів має специфічну клінічну картину.
Основні ознаки:
- Односторонній початок: Зазвичай запалення починається з одного ока, а через 5–7 днів переходить на інше.
- Кон’юнктивіт: Це найяскравіший симптом. Слизові оболонки стають інтенсивно червоними, набрякають і можуть навіть випинатися за межі повік.
- Виділення: Спочатку сльози прозорі та рідкі. Згодом, при приєднанні вторинної бактеріальної флори, вони стають густими, гнійними (жовтого або зеленого кольору), склеюючи повіки після сну.
- Блефароспазм: Кіт мruжиться, боїться яскравого світла, часто тре очі лапою через біль та свербіж.
- Респіраторні симптоми: Легкий нежить, чхання або кашель можуть бути присутніми, але вони зазвичай менш виражені, ніж проблеми з очима.
Якщо хворобу не лікувати, кіт може стати млявим, втратити апетит та мати підвищену температуру.
Шляхи передачі: як заражаються коти?

Бактерія Chlamydia felis не дуже стійка у зовнішньому середовищі, тому зараження відбувається переважно при тісному прямому контакті:
- Взаємне вилизування;
- Використання спільних мисок та лотків;
- Бійки або ігри;
- Від матері до кошенят під час пологів.
Важливо знати: людина може принести інфекцію на руках, якщо погладить хвору вуличну тварину і відразу після цього торкнеться свого кота.
Діагностика та лікування
Самостійно ставити діагноз небезпечно. Симптоми хламідіозу дуже схожі на мікоплазмоз або вірусний ринотрахеїт, а лікування для них — різне.
Ветеринар проводить офтальмологічний огляд і, найголовніше, бере змив з кон’юнктиви для ПЛР-тесту. Це дозволяє точно виявити ДНК збудника.
Як проходить лікування? Оскільки хламідія — це бактерія, основу терапії складають антибіотики.
- Системні препарати: Курс таблеток (зазвичай групи тетрациклінів або фторхінолонів) триває довго — мінімум 3–4 тижні. Не можна припиняти давати ліки, як тільки зникли симптоми, інакше хвороба повернеться.
- Місцева обробка: Очні мазі або краплі з антибіотиком допомагають зняти запалення безпосередньо у вогнищі інфекції.
- Ізоляція: Хвору тварину потрібно відділити від інших котів. Лікувати доведеться всіх тварин у домі, навіть якщо у них ще немає симптомів.

Як проходить лікування? Оскільки хламідія — це бактерія, основу терапії складають антибіотики.
- Системні препарати: Курс таблеток (зазвичай групи тетрациклінів або фторхінолонів) триває довго — мінімум 3–4 тижні. Не можна припиняти давати ліки, як тільки зникли симптоми, інакше хвороба повернеться.
- Місцева обробка: Очні мазі або краплі з антибіотиком допомагають зняти запалення безпосередньо у вогнищі інфекції.
- Ізоляція: Хвору тварину потрібно відділити від інших котів. Лікувати доведеться всіх тварин у домі, навіть якщо у них ще немає симптомів.












