Що таке проєктивна ідентифікація і як вона працює? Це не просто дивний психологічний термін, це явище, яке впливає на щоденне життя. Особливо у стосунках і конфліктах. Це гра, в якій людина переносить свої емоції на іншу, а та починає їх відчувати та відповідати. Ви коли-небудь відчували себе так, ніби вам приписують якості, яких ви не маєте? Це може бути саме проєктивна ідентифікація.
Початки: історія терміну
Проєктивна ідентифікація була вперше введена у 1946 році британською психоаналітикинею Мелані Кляйн. Спочатку це вважалося захисним механізмом, характерним для дітей. Але пізніше це стало ключем до розуміння багатьох складних процесів у дорослих стосунках. Виходить, проєктивна ідентифікація знаходиться на перетині психоаналізу і реального життя.
Проєкція проти проєктивної ідентифікації
Зрозуміти різницю — це важливо. Проєкція — це простіша штука. Ви неначе кажете комусь: «Це твої думки і почуття», хоча насправді це ваші. А от проєктивна ідентифікація — це вже подвійний обмін. Ви не тільки передаєте комусь свої емоції, але й натягуєте на нього свою роль. Інший починає діяти так, як ви й думали. Магія? Ні, це психологія. Натурально так.
Що відбувається на практиці
Простий приклад: бос боїться, що він некомпетентний, і починає критикувати підлеглого. Той, хто завжди був впевненим, поступово стає нервовим і починає сумніватись у собі. Параноїдальні очікування боса стають реальністю. І це є прикладом дієвості проєктивної ідентифікації.
У близьких стосунках все так само. Один з партнерів несвідомо може пересилити свою агресію іншому. І напрямку, другий починає ставати агресивним. Звучить складно? Це не диво. Це інструмент маніпуляції.
Психотерапія і проєктивна ідентифікація: використання
В кабінеті терапевта це може бути як проблемою, так і інструментом. Пацієнт може передати терапевту свої емоції. Терапевт, відчуваючи ці емоції, використовує їх для розуміння стану пацієнта. Це процес, що вимагає досвіду, саморефлексії та емоційної стійкості.
Токсичність у стосунках
Іноді проєктивна ідентифікація може стати токсичною. Ось кілька ознак:
- Ви відчуваєте емоції, як за чужі, перебуваючи з певною людиною.
- Вас ніби змушують бути кимось, ким ви не є.
- Виникає відчуття втрати самості у стосунках, наче вас переписують.
Та якщо починаєте відчувати ці ознаки, зупиніться і задайте собі запитання: чиї це емоції? Чи дійсно я такий?
Проєктивна ідентифікація у суспільстві та культурі
Цей механізм діє і в суспільстві. У будь-якому колективі може з’явитись «цап-відбувайло». Людина, на яку проєктуються негативні емоції. Політики часто використовують цю тактику, приписуючи опонентам власні страхи.
Чому це варто розуміти?
Бо без розуміння, ми — заручники цієї гри. Розуміння ж інструменту дозволяє захищати себе, будувати здорові стосунки і уникати маніпуляцій. Це про ясність: де закінчується ваше, а де починається чужа. Проєктивна ідентифікація — це дзеркало, в якому можна побачити не тільки себе, а й тих, хто навколо.
