Синдром неспокійних ніг у дітей: коли прокинувся, а ноги не сплять
Що таке синдром неспокійних ніг у дітей? Прикро, але це досить неприємна штука. Ось уявіть: важкий день, усі сплять, а у когось ноги немов бавляться в свої ігрища. Бісить, правда? Хтось каже, що це лише у дорослих буває, але ні. Дітлахам теж дістається.
Чому вони так поводяться?
- Генетика — ага, якщо у бабусі були такі ж приколи, то чомусь аж дивно, що онук стрибає вночі.
- Дефіцит заліза — кожен знає, що його треба, але хто перевіряє рівень у дітей? А з дефіцитом ніби мотор вшито в ноги.
- Неврологічні проблеми — таке ніби з рельсів сходить нервова система. І ноги починають соло.
Хто в зоні ризику?
Батьки зазвичай запитують: «А чого це в моєї дитини?». Питання хороше. Ризикують ті, в кого в роду вже були такі випадки. Підняв руку — батько, дід або тьоща… Плюс різні дефіцити заліза чи магнію недобре впливають.
Як це виглядає?
Ось підійшла ніч — зазвичай у самий розквіт сну малеча починає тулитися. Наче мурашок в ноги засипали. Що робити? Чесно, хочеться мотати ті ноги. Підкреслити? Вдень все нормально, а ближче до вечора…
Чого з цим боротися?
Домашні загравання чи лікарські танці?
- Масаж — гарне діло. Чи знаєте ви, як ніжні дотики можуть заспокоїти ноги?
- Релаксуючі ванни — трохи тепла вода, лаванда. Все-таки це має енну частку магії.
- Змінити раціон — добавте залізо. І ще те, що лікар порадить, звісно. Чітать етикетки іноді теж корисно.
Із кабінету спеціаліста
Нерідко без допомоги не обійтися. Лікарі знають, як грамотно підкрутити винтики в дитячому здоров’ї. Коли вже не справляєтесь — до невролога або педіатра. Чи до баби Наталі, що на кутку магічні чаї заварює…
Та нині що? Про скриню з порадами
- Регулярність — ігри менш психічно напружені. Позбудьтесь від того, що потрясає нерви.
- Спорт, та тими м’язами працювати — зняти зайву активність.
- Ляжте вчасно спати і тихіше — і забудете ці танці довкола ліжка.
Не варто здаватися
Так, прості рішення не завжди легкі. Але знаючи, як всім цим управляти, можна полегшити життя малюка. Бо життя — це не лише тривожні ночі. Тому змініть підхід — і ніч стане спокійнішою.
Це ж не тільки про дітей…
Дорослі добре знають ті відчуття. І якщо малеча вам про це не розказує, це не означає, що проблеми немає. Гладьте їхні ноги, розмовляйте, спробуйте зрозуміти. І, насправді, почніть діяти. Рішення не завжди лежать на поверхні, але вони є, так чи інакше.
