Ти, я, наші життя з’єднані невидимим, міцним ланцюжком ДНК! Ти наповнюєш мене світлом, робиш повноцінною. Моя сестричка, я завжди знаю, що в моєму світі немає місця самотності, і можу лише сподіватися, що ти розумієш і відчуваєш те ж. Я бажаю, щоб твоє життя не виглядало як зебра, а була схожа на полярного ведмедя. Адже ти моя зірка, по якій я шукаю дорогу додому!
Оцініть статтю
